“Ой ми вчора на родинах були, а сьогодні на хрестини прийшли. А ми прийшли з Божого дому, принесли дитину додому. Дитина хрещена, через куми принесена” – народні примовляння.
23 листопада 2010 року я вперше став батьком, а якщо бути точним – хрещеним батьком (он же крестный отец, он же godfather)! Ванюшка, син мого старого друга (молодшого від мене на один день :)), став моїм першим похресником. З’явився цей осередок щастя на початку осені – 6 вересня, з чим не перестаю вітати молодого тата!
І ось прийшов день, коли немовлятко вирішили охрестити. Декілька слів про даний обряд. Хрещення - обряд за допомогою якого дитину, а в деяких випадках і дорослого, прилучають до християнського світу. Детально зупинятися на процесі не стану, так як це вже багато хто робив (наприклад тут і тут). Скажу тільки, що основними моментами являється заборона рідним батькам приймати безпосередню участь в обряді а хрещені батьки не повинні бути в шлюбі між собою до і після хрещення дитини.
В нашому випадку Ванька має дві пари хрещених батьків. Кажуть, що саме хрещені призвані допомогти своєму похреснику в скрутну життєву годину. Правда, від щирого серця хочу, щоб таких моментів у нього не було. Також кажуть, що коли дитина під час хрещення плаче це віщує здоров’я. Досить цікава ситуація мала місце під час обряду – на протязі всього часу, поки священник читав молитви та проводив відповідні обряду дії, Ваня безперервно плакав. І тільки коли все завершилося і був одягнутий хрестик на маленьку шийку, немовля заспокоїлося і тільки слідкувало за всіма. Ось так. Право робити висновки залишається за кожним індивідуально.
За теперішнього часу багато обрядів та звичаїв забуваються, не дотримуються і на завжди залишаються у минулому. Для цього є свої причини і метою цього посту не ставилося розібратися в них. Скажу тільки, що сам я брав шлюб і обов’язково хреститиму свою дитину.
На завершення хочеться побажати, щоб всі діти росли здоровими на радість своїм батькам.
P.S. Куме, то для вас:
- Куме, а Ви можете випити відро води?
- Я що – корова?
- А відро горілки?
- А я що, не козак?
